zakon-pro-virtualni-aktyvy-thumbnail

Закон “Про віртуальні активи”

Криптовалюта. Віртуальні активи. Україна.
Закон, Криптовалюта, Україна

 

 

Сучасний стан технологічного розвитку призвів до виникнення нових об’єктів цивільних прав, які фактично перебувають в обігу, але поза межами правого регулювання. Такими стали віртуальні активи, що призвели до виникнення нової частини суспільно-економічного життя держави. В пояснювальній записці до законопроекту «Про віртуальні активи», законодавець зауважив, що ринок віртуальних активів сформований та існує вже протягом п’яти років. А отже, виникає потреба в його легалізації, метою якої є банківське обслуговування учасників ринку крипто валют, можливість декларувати та сплачувати податки, отримувати юридичний захист в разі порушення прав.

 

Вищезгаданий законопроект вже прийнято, а тому доцільним буде проаналізувати його положення через призму міжнародного досвіду

 

ЗУ «Про віртуальні активи» ідентифікував їх як об’єкти цивільних прав. Зокрема власник крипто валют має право володіти, користуватися та розпоряджатися ними, при цьому змістовне наповнення таких правомочностей дуже обмежене і включає лише передачу прав власності на віртуальні активи. Наприклад, крипто валюту можна спадкувати, дарувати, пожертвувати тощо. Окрім того Закон містить застереження, що віртуальні активи не є платіжним засобом на території України і їх не можна обміняти на товари/послуги, тобто можливість бартерного обміну заборонена.

Міжнародний досвід регулювання віртуальних активів

  • Дещо інше регулювання крипто валюти в Канаді, де її також не вважають легальним платіжним засобом, але ідентифікують як засіб обміну товарів/послуг між сторонами, що погоджуються його використовувати. Крім того, віртуальні активи в Канаді можна продавати, конвертувати в канадські долари, купляти будь-яке майно тощо.
  • HMRC Великобританії (Управління з податків і митних зборів її Величності) також не визначає крипто активи валютою або грошима, проте саме по собі володіння і користування ними є законним і не передбачає обхід податкових зобов’язань. Власники віртуальних активів Королівства можуть їх зберігати, передавати та продавати електронним способом.

 

Більш прогресивними у визначенні статусу крипто валюти стали наступні країни:

  1. Німеччина – Міністерство фінансів ФРН опублікувало документ, в якому прирівняло Bitcoin до використання традиційних методів оплати, транзакції від простого використання яких (розрахунку за товари/послуги) звільняють від НДС.
  2. США, штат Вайомінг – прийняли закон «Про цифрові активи» у 2019 році, яким ідентифікували віртуальну валюту як гроші; подібний законопроект прийняли в Техасі.

  3. Новий закон в Сальвадорі регламентує, що кожний бізнес повинен приймати Bitcoin в якості законного платіжного засобу за товари/послуги, окрім випадків неможливості надати технічні умови для проведення відповідної транзакції.

 

Загалом, порівняно з іншими країнами, правовий статус крипто валюти в Україні дуже обмежений. Фактично закон надав визначення терміну, але чітко не вказав як можна нею розпоряджатися. Практика іноземних держав показує тенденцію до розширення статусу і способів використання віртуальних активів, а Україна лише на шляху до цього. Хоча це і не дивно, оскільки Закон є рамковим, відповідно в подальшому буде деталізуватися іншими актами

 

Новоприйнятий закон урегулював сферу криптобірж – веб-служб, що надають сервіс з обміну цифрових валют на інші активи. Відтепер постачати послуги, пов’язані з їх оборотом зможуть лише суб’єкти господарювання у формі юридичних осіб, зокрема щодо таких видів діяльності: зберігання та адміністрування, обмін, переказ, надання посередницьких послуг пов’язаних з віртуальними активами. Для того, щоб стати учасником криптобіржі – потрібно отримати дозвільний документ, видачу якого регулює Мінцифри. Варто відзначити, що така адмінпослуга від контролюючого органу є платною, а ціна для резидентів і нерезидентів варіюється в залежності від обраного виду діяльності. Наприклад, видача дозволу на обмін віртуальних активів обійдеться в 85000 гривень для резидентів та 425000 гривень для нерезидентів. Державний збір для ліцензування в Естонії становить більше 3000 євро.

 

Законодавець ставить певні вимоги до заявника, який хоче набути статус постачальника крипто послуг. Зокрема власник/засновник/бенефіціар юрособи повинен мати бездоганну ділову репутацію у відповідності до законодавства про відмивання доходів; розкрити повну структуру бізнесу; статутний капітал повинен бути створеним лише на підставі офіційних, підтверджених доходів тощо. Процедура подачі заяви на отримання дозволу нескладна: постачальник збирає необхідний пакет документів та подає їх в електронній формі через Єдиний державний веб-портал або у паперовому вигляді безпосередньо до Мінцифри, яке і погоджує таку заяву. Строк дії дозволу становить 1 рік. Крім того, за певних обставин, його можна анулювати та переоформити. Будь-які дії щодо дозвільних документів заносяться до Державного реєстру постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів.

 

Подібні вимоги діють і в Естонії. Влада ретельно перевіряє засновників та керівників крипто проектів, їх документи, що підтверджують досвід, освіту, відсутність судимості.

 

ЗУ «Про віртуальні активи» встановлює розмір статутного капіталу для резидентів та нерезидентів залежно від виду діяльності. Зокрема, для постачальника послуг з переказу крипто валюти він становить 595000 гривень та 2975000 гривень відповідно, в Естонії ж ця сума дорівнює 12000 євро.

 

Дещо відмінна процедура, якщо постачальником є банківська установа, оскільки в такому випадку необхідно отримувати не тільки дозвіл, але й ліцензію Нацбанку. Остання необхідна також і для небанківських установ, але якщо вони надають послуги, пов’язані з оборотом забезпечених віртуальних активів (забезпечених валютними цінностями).

Досвід врегулювання в Естонії

 

В одній з найбільш прогресивних країн – Естонії, також була практика видачі двох дозвільних документів (ліцензія на обслуговування віртуальних активів та окремо для крипто гаманця), проте згодом їх замінили на єдину Генеральну ліцензію постачальника послуг.

 

Регулювання торкнулося й іноземних крипто бірж, оскільки постачальником може бути іноземна юридична особа за правом зарубіжної країни, яка провадить свою діяльність на умовах та в порядку, визначених Мінцифри. Що не скажеш про Естонію, де юридична особа – постачальник повинна знаходитися та працювати виключно в країні ліцензування такої діяльності.

 

Країни зі всього світу по різному ідентифікують як статус крипто валюти, так і способи її використання. Деякі з них вбачають в такому інструменті спосіб підвищити рівень економічного життя, увівши в обіг національні віртуальні активи. До прикладу, Китай планує повноцінне введення цифрового юаню вже до 2022 року, а у Венесуелі запустили національну крипто валюту Petro, у якій навіть переводили новорічну допомогу пенсіонерам та держслужбовцям. Звичайно, основна ідея такої крипто лібералізації іде не з народу, а з верхівки політичної влади, метою якої є зниження залежності від долара. Інші ж держави навпаки не є прихильниками віртуальних активів, проте в силу розвитку цієї сфери не можуть заборонити чи зробити незаконним їх обіг і використання.

 

Саме тому в рамках сьогоденних тенденцій, де кожна країна впроваджує свої міри законодавства, постає питання де ж краще ліцензувати крипто бізнес. Проконсультуйтеся щодо можливих варіантів юрисдикцій у Finevolution.

Податкова амністія в Україні

Безподаткова ліквідація КІК

Дякуємо ;)! Ваш лист надіслано.
Ми надамо відповідь найближчим часом
astronaut astronaut's hand