Тема врегулювання та оподаткування КІК все більше і більше набирає обертів в колі українських законотворців. Воно і не дивно, адже левова частка українців має компанію за кордоном, залишаючись податковим резидентом України. ЗУ №8137, який розглядається ВР з 19.10.2023 і до сьогодні, привнесе багато цікавих змін у податкове врегулювання КІКів. Далі розберемо усе по поличках.
Що нового для КІК в ЗУ №8137
Розберемо детально у парадигмі, що було, а що зміниться:
- Змінюються умови визнання особи контролюючою
Згідного нового ЗУ №8137, компанія визнається контрольованою, якщо резидент України (фізособа чи юрособа) станом на 31 грудня відповідного календарного року:
- володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 50 і більше відсотків, або
- володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб — резидентів України та/або юридичних осіб — резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
- окремо або разом з іншими резидентами України — пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Тобто, як бачимо, законодавці намагаються зменшити “планку” для набуття статусу КІК, адже цей тонкий момент точно збільшить квоту податкових надходжень.
Також раніше у законі не було деталізації про стан контролю на 31 грудня кожного року, й усі оперували виключно правилом >50%.
Отже, якщо ви встигли вийти із КІК до кінця року – ви не маєте звітувати по такому КІК.
- Строки визнання фактичним контролером скоротили
Згідно з новим ЗУ, термін дії генеральної довіреності на право розпоряджатись майном (придбання, реалізацію) вартістю >10% без додаткового узгодження, скоротили з 1 року до 183 днів.
Тобто, у разі наявності у вас довіреності на строк понад пів року – ви вважаєтесь контролером для такої КІК.
- Штрафи за неподання КІК повідомлення в 300 прожиткових мінімумів скасовуються
Однак у цьому пункті є велике уточнення, скасовується саме розмір в 300 прожиткових мінімумів, а на заміну цій нормі законодавці його просто зменшують до розміру 50. Якщо перерахувати у фінансовому еквіваленті, то з 805 тис. грн зменшили до 134 тис. грн.
І на додачу смаколик — пропонується правило, за яким за несвоєчасне повідомлення про КІК накладається штраф у розмірі 1 прожиткового мінімуму за кожен день прострочення, але не більше 25 розмірів прожиткового мінімуму. Одразу аргументуємо це фінансовим еквівалентом: мінімальний прожитковий мінімум у 2023 році становить 2684 грн, а отже, якщо прострочили подання повідомлення на 100 днів, штраф все одно максимум 25 мінімумів – 67 100 грн.
Нагадуємо, що про набуття права власності та/або контролю над КІК треба звітувати протягом 60 календарних днів. Раніше вказання строку саме у календарних днях було відсутнє.
І на додачу — штрафні санкції за несвоєчасне повідомлення про КІК не застосовуються з 1 січня 2022 року по дату набрання чинності цим законом.
- Копії документів скасовуються?
Раніше КІК мав надавати копії первинних документів, навіть якщо у нього був фінансовий аудиторський звіт про контрольовані іноземні компанії. У новому законі ця норма зміниться, тож якщо надати разом зі звітом КІК аудиторський звіт, зобов’язання про надання копій документів не виникне.
Та варто зауважити, якщо після подання звіту по КІК та у разі наявності підстав, податкова може надіслати запит з вимогою надання пояснень та документів, а контролер КІК протягом двох місяців має надати відповідь з копіями документів.
- Ліміт “2 млн євро” доходу КІК.
Раніше в законі гранична цифра у 2 млн євро стосувалась загального сукупного доходу, та в оновленому законопроєкті з’явився новий, уточнений критерій.
Згідно з оновленнями, під 2 млн євро доходу — визначено, що це дохід від будь-якої діяльності за звітний період усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи зі всіх джерел, який не перевищує еквівалент 2 мільйони євро за звітний період.
Знаходитесь у шлюбі і володієте КІК?
Ми не змогли пройти повз цікавий пункт у майбутньому законі, і так, йдеться про підводний камінь під назвою “ШЛЮБ” 🙂
У проєкті ЗУ №8137 визначено, що розмір часток декількох контролюючих резидентів України у КІК є рівним для цілей розрахунку податку. Це стосується фактичного контролю та спільної сумісної власності, коли одна з осіб не визнає себе контролюючою особою.
Під формулювання “спільна сумісна власність” з боку законодавців дуже легко і просто підпадають подружжя, які володіють КІК, адже усе за законом — маєш рухоме та нерухоме майно, яке набув під час шлюбу — усе ділимо навпіл 🙂
Але як це трактується саме на законодавчому рівні, а не з наших слів:
Якщо декілька резидентів України здійснюють фактичний контроль над іноземною юридичною особою, то для цілей розрахунку податку за цією статтею вважається, що розмір їх часток в контрольованій іноземній компанії є рівним, якщо інше не виходить відповідно до укладеного між контролерами договору або до виданої трастової декларації від іншого резидента України, який декларує себе кінцевим бенефіціарним власником.
Які зміни чекають на КІК у Законопроєкті №8137
Скасування принципу “витягнутої руки”
Додатковим нововведенням ЗУ №8137 є виключення статті, яка встановлює, що доходи та витрати контрольованої іноземної компанії за операціями з нерезидентами — пов’язаними особами, нерезидентами визначаються з дотриманням принципу “витягнутої руки”.
Трошки роз’яснимо людською мовою — це нововведення означає, що до звіту КІК не потрібно буде включати інформацію про контрольовані операції. Це безпосередньо великий плюс, адже процедура складання звіту про контрольовані операції із відповідним документальним підтвердженням та розрахунками є значно складнішою, ніж звіт по КІК, та займає значно більше ресурсів.
Перевірки КІК
І ось додаткова “пасхалочка” від податкової щодо перевірок КІК. Згідно з прописаними нововведеннями, податкова може проводити позапланові документальні перевірки фізосіб або бізнесу у разі наявності інформації про недекларування КІК.
Як податкова про це дізнається, спитаєте ви? Все дуже просто. Нагадуємо, що в дію вступив закон про Автоматичний обмін інформацією (CRS), який і допоможе українській податковій вишукувати “приховані КІК” і притягувати їх до відповідальності. За яких умов податкова може провести позапланову перевірку, описали нижче на прикладах:
- Податкова США обмінялась по CRS інформацією, та українська ДПС автоматично отримує ці дані. Або ж, українська податкова отримала інформацію за запитом і побачила, що резидент України володіє рахунком КІК та не подав звіт в Україні
- І друга умова — КІК не подав (або ж невчасно подав) повідомлення про набуття статусу КІК. І так, відповідаємо на ваше питання на рахунок прострочки. Якщо ви забули, чи не знали про обов’язок подання повідомлення у визначений термін ЗУ, то навіть прострочка на 1 день, може привести до вас в гості ДПС.
Нагадуємо, що термін подання КІК-повідомлення становить 60 календарних (не робочих) днів.
Детальніше ознайомитись із положеннями та нюансами ви можете у нашій статті про CRS.
Однак є і гарна новина, наскільки на фоні усіх вона може такою бути, — контролюючий орган не має права проводити більше однієї перевірки контролюючої особи протягом трьох календарних років.
Зміни до звіту КІК ЗУ №8137
Згідно з оновленнями ЗУ, звіт КІК буде подаватись разом із майновою декларацією за рік, наступний за звітним. Це дуже важливе уточнення.
Так, звіт про КІК за 2023 рік подаватиметься разом із декларацією про майновий стан та доходи за 2024 рік, строк подання якої до 1 травня 2025 року. Тобто особі надано додатковий рік на заповнення звіту.
Також “фішкою” оновлено законопроєкту є виключення скороченого звіту КІК.
У разі потреби консультації з питань подачі КІК-звіту чи повідомлення про КІК — звертайтесь до нашої команди, яка вже понад 5 років надає допомогу власникам КІК. Надсилайте запит через форму нижче, або пишіть у Telegram/Viber, WhatsApp. Ми працюємо з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 19.00.
