Шалених темпів набирає розвиток ІТ індустрія. Статистичні дані показують, що за останні роки кількість ІТ фахівців стрімко збільшується. Більше того Україна займає лідируючі позиції у Центрально-Східній Європі, оскільки посідає друге місце за кількістю спеціалістів. Попит на ІТ професіоналів продовжує зростати, тому держава зацікавлена створити гідні умови для розвитку даного сектору економіки.
Що означає Дія.City для IT?
Одним із інструментів залучення як іноземних інвесторів, так і національних компаній стало впровадження правого режиму Дія.City. 14 серпня 2021 року ЗУ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», що власне і регламентує положення запропонованого режиму, набув чинності.
Окрім того, на виконання обіцяних податкових зобов’язань у першому читанні було прийнято проект ЗУ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”. Проведена законодавча робота свідчить про комплексний підхід та розроблення всіх необхідних правових приписів для повноцінного запуску Дія.City. Отож розберемо більш детально запропонований режим.
Зареєстрована за українським законодавством ІТ компанія, яка бажає набути статус резидента Дія.City повинна відповідати наступним вимогам:
-
здійснювати передбачену Законом діяльність (в основному пов’язану з комп’ютерним програмуванням);
-
залучити 9 штатних працівників, або ж гіг-спеціалістів у кількості не менше 9 осіб та виплачувати їм винагороду у сумі не менше 1200 EURO;
-
сума кваліфікованого доходу компанії повинна складати не менше 90% від загального доходу за встановлений Законом період;
-
також щодо резидента Дія.City мають бути відсутні негативні обставини, передбачені Законом (наприклад, не можуть отримати статус резидента неприбуткові організації, компанії-банкрути, юридичні особи в стані припинення (крім перетворення), компанії під санкціями і інші).
Виключення з правил
Звичайно, передбачені виключення з вищезазначених правил. Так, зокрема, якщо юридична особа не відповідає усім встановленим вимогам, вона все одно може набути статус резидента, проте на обмежений термін (не більше 2 років) та за певних умов:
- По-перше, на так званий «перехідний період» норми щодо кількості працівників та їх зарплат не застосовуються.
- По-друге, «вік» компанії, зареєстрованої в Україні повинен становити не більше двох років, а її річний дохід не перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати (станом на 2021 рік – приблизно 7000000 грн.). Дані положення орієнтовані на залучення нових гравців ІТ бізнесу – стартапів, які за допомогою спрощених умов матимуть час розвинути свою ідею та дорости до рівня повноцінного резидента Дія.City.
ГІГ-спеціаліст та ГІГ-контракт в Дія.City
Нововведенням для правового регулювання трудових відносин в Україні стало запровадження так званих гіг-спеціалістів. Закон визначає їх як фізичних осіб, що є підрядниками або виконавцями на підставі гіг-контракту як виду цивільно-правового договору. Таким чином, законодавець намагається створити певний симбіоз між трудовими та цивільними відносинами, поєднавши умови праці «фрілансерів» з соціальними гарантіями без створення надмірних податкових зобов’язань. Важливим положенням Закону є варіативність форм залучення працівників, оскільки це можна зробити не лише за гіг-контрактом, а й за стандартною схемою КЗпП, або уклавши договір з ФОПом. Резидент вправі сам обирати найзручніший для нього спосіб, проте не потрібно забувати про вимогу до 9 працівників (і ФОПи сюди не входять).
Що пропонує законопроект?
Розглянемо умови, що пропонуються законопроектом “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні“. Зокрема ним встановлюється, що:
- резиденти Дія.City можуть обирати корпоративний податок, а саме податок на дохід у розмірі 18% або податок на виведений капітал (конкретного визначення в законопроекті немає, проте його правова природа випливає з бази оподаткування) в розмірі 9%
- суб’єкт господарювання, внесений в реєстр Дія.City, що є платником податку на загальних основах може прийняти рішення про перехід на сплату податку як резидент Дія.City. Процедура дуже проста: подати заяву до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 днів до початку наступного календарного кварталу. Якщо ж така заява не була подана, то резюмується, що резидент обрав корпоративний збір 18%. Таким чином, зазначені податки є рівноцінними по виконанню обов’язків як платника податків – резидента Дія.City і можуть заміняти один одного.
- щодо податків на працю, то значних змін не відбулося. Штатні працівники оподатковуються у звичайному режимі, а ФОПам додали податкове зобов’язання по сплаті військового збору у розмірі 1,5% (оподаткування гіг-працівника таке ж як у ФОП).
Які ж підводні камені передбачає Дія.City?!
Основна ідея, закладена новим режимом – змінити бізнес-модель роботи з ФОПами. З однієї сторони, це великий плюс для підвищення правової культури у трудових відносинах, а з іншої – умови входження та набуття статусу резидентства практично нереальні для суб’єктів малого підприємництва. Окрім того запропонований податковий режим на противагу загальній схемі співпраці з ФОПами викликає сумніви щодо економії по сплаті податків.
Оскільки законопроект встановлює податкову знижку (з ПДФО) на інвестиції в українському стартапі, відповідно Дія.City стане привабливою пропозицію для ІТ компаній з іноземним капіталом, що здійснюють виплати закордонним інвесторам. Великі сумніви виникають щодо запропонованої конструкції NCA договору, який передбачає відмову від вчинення конкурентних дій.
Звичайно ж законодавець запозичив його з інших юрисдикцій, де вже давно почали відходити від укладання подібних угод, а то й взагалі забороняти їх. Незважаючи на те, що подібні договори є добровільними, сама ідея плати за відмову від праці порушує Конституцію України в частині права на працю та підприємницьку діяльність.
Загалом багато положень правового режиму викликають сумніви і побоювання у представників ІТ індустрії.
Одні переймаються за те, що малий та середній бізнес поглинуть компанії єдинороги – резиденти Дія.City, інші передбачають надмірний нагляд контролюючих органів у разі залучення ФОПів, а не гіг-спеціалістів.
Такі сумніви виправдані, тому компанія Finevolution пропонує завчасно підготуватися, зокрема шляхом професійного юридичного захисту.
